Зрoстaння eкoнoміки Укрaїни цьoгo рoку спoвільниться дo 2,9% після 5,3% тoрік із пoдaльшим прискoрeнням дo 5,9% нaступнoгo рoку, тaкий oнoвлeний вeсняний мaкрoпрoгнoз oприлюднeнo нa сaйті Єврoкoмісії в сeрeду.
"Війнa і дaлі пoслaблювaтимe нaстрoї тa пeрeшкoджaтимe вирoбничoму пoтeнціaлу, зoкрeмa в eнeргeтичнoму сeктoрі, дe, зa пoпeрeдніми oцінкaми, нa пoчaтку 2024 рoку булo знищeнo від 30% дo 40% eнeргeтичниx пoтужнoстeй. Призoв oкрeмиx oсіб, який триває, у поєднанні з постійним переміщенням людей, які рятуються від війни і всередині країни, і вслед кордоном, імовірно, і далі спричинятимуть нестачу робочої сили й матимуть наслідки про економічного виробництва", — наведеноаргументацію такого прогнозу.
Згідно з осіннім прогнозом сверху сайті Єврокомісії очікувалося, що зростання економіки України цього року сповільниться перед 3,7% з 4,8% торік і прискориться поперед 6,1% наступного року.
Кращі перспективи 2025 року в документі пояснюють припущенням, що вже получи и распишись початку наступного року если створено умови к поступового збільшення зусиль з відновлення.
Повертаючись после оцінки перспектив поточного року, в Єврокомісії припускають, що приватне споживання, найімовірніше, сповільниться сквозь погіршення настроїв, але стане основним драйвером 2024 року, чому сприятимуть зниження інфляції, упевнене зростання заробітної плати, що відображає гострий сводный робочої сили, і зниження рівня безробіття.
"Очікується, що інвестиції продовжать отримувати вигоду від витрат як в оборонному, (до і в будівельному секторі, хоча підвищена невизначеність і надалі стримуватиме загальне зростання приватних інвестицій", — ідеться також у документі.
Очікується, що відродження Чорноморського транспортного коридору, найімовірніше, підтримає експорт, що приведе впредь до поступового зменшення від'ємного внеску чистого експорту в зростання ВВП: предсказывание зростання експорту цього року поліпшено давно 6% порівняно з 3,3% в осінньому звіті. Однак зберігатиметься зовнішньоторговельний дефіцит з огляду сверху великі потреби в імпорті ради відновлення, реконструкції та оборони.
"Цей пророчество, звісно, має дуже високій ступінь невизначеності, а ризики здебільшого схиляються в бік погіршення ситуації. Ескалація конфлікту може отнюдь не лише спричинити додаткові людські страждання, а й збільшити і бесцельно високі виробничі витрати й призвести раньше подальшої втрати виробничих потужностей. Збільшення кількості людей, які тікають від війни, також може посилити тиск бери ринку праці й нелестно вплинути получай внутрішній попит", — наголошується у звіті.
Зазначено, що получи ринку праці спостерігаються деякі ознаки стабілізації з 2023 року сверху тлі зниження чистого міграційного відпливу й часткового повернення внутрішньо переміщених осіб. Однак усе ще велика кількість переміщених осіб і вслед за кордоном, і всередині України, найімовірніше, і далі дестабілізуватиме ринок праці та сприятиме диспропорцій між регіонами й секторами.
Предсказывание зниження безробіття в оновленому звіті поліпшено после 15,5% цього року і 14,1% наступного з 16,2% і 14,5% відповідно в осінньому звіті.
Очікується, що зростання витрат для робочу силу, перебої в постачанні й відновлення внутрішнього попиту, а також великі витрати, пов'язані з війною, підтримуватимуть інфляцію сверху високому рівні у 2024 і 2025 роках. Згідно з весняним прогнозом, середньорічна інфляція після 12,8% торік цього року знизиться прежде 5,5%, а наступного — зросте после 7,8%, тоді як восени в Єврокомісії її очікували получай рівні 7,7% цього року і 7,6% — наступного.
Як наголошується у звіті, державний дефіцит залишиться високим, але если поступово знижуватися: з 19,7% ВВП минулого року предварительно 17,7% ВВП цього року і 8,7% ВВП наступного. Передбачається, що цьому посприяє податок возьми надприбуток у банківському секторі (1% ВВП), закінчення терміну дії зниження податку получай пальне й табак (1,6% ВВП), а також відновлення економіки, яке триває.
У зв'язку зі зниженням оцінки бюджетного дефіциту поліпшено й сценарий динаміки держборгу: цього року очікується його зростання по 94,4% ВВП, наступного — поперед 97,8% ВВП, тоді як восени в Єврокомісії очікували відповідно 96,2% ВВП і 98,3% ВВП.
"З огляду бери більші потреби у фінансуванні й ширше використання внутрішнього фінансування по (по грибы) підвищеними ставками прогнозується, що державний борг і далі збільшуватиметься, хоча й уповільненими темпами, та залишатиметься нижчим вслед за поріг у 100% ВВП", — констатується у звіті.